Анатолий Бар. Нить. Рус. Бел
Ивану Я.
Ты прав, наверное, мой друг,
Когда любовный бред читая,
Твердишь, что замкнут Жизни Круг –
Из бед не вывезет кривая;
Что жалко выглядит скулёж
И есть достойнее занятье,
Чем величать Любовью Ложь
И примерять к себе Распятье...
Я не сумею объяснить,
Как прочно держит ЭТА нить,
От безысходности спасая;
И уж, конечно, не поймешь,
Насколько МЕДЕН этот грош,
Насколько рыбка – ЗОЛОТАЯ!
НІТКА
Івану Я.
Ты маеш рацыю, напэўна, сябар, як і я,
Калі любоўнае трызненне не прымае,
Ты паўтараеш, што замкнуты Круг Жыцця -
З бяды не вывезе крывая;
Жалобна выглядаем, не маню
Ёсць годныя заняткі ў журбе,
Чым зваць Каханнем Хлусню
І прымяраць Распяцце да сябе...
Не здолею распавясці без сшытка,
Як трывала трымае ГЭТА нітка,
Ад безвыходнасці кіруючы да рая;
І ўжо, вядома, не зразумееш,
Наколькі МЕДНЫ гэты грош,
Наколькі рыбка - ЗАЛАТАЯ!
Перевёл на белорусский язык Максим Троянович
Свидетельство о публикации №118100201868