хай
тим,
що своїми діями насилають смерть на людей
книга кохання -
зорепадом спогад
спустив небесний потік додолу
пальячі серця, стогонів чутних
лунають межі, об стіни б'ючись
вершаться долі,
вітри шмагають,
покоси лягли в полів долини,
а я сміюся,
на долі очі без ухилянь дивлюся
і як би не билось прагнення моє
вернути літа тепло у зиму,
не буде більше мелодій давніх,
все ж відспівалось кохання медом
27.09.18
© Copyright: Гелена Смилянская, 2018
Свидетельство о публикации №118100109837
Свидетельство о публикации №118100109837
Рецензии