Жоржина
Гойдає вітер голі віти,
Розсипалась печаль руда.
І де ж тепер себе подіти?
Життя крізь пальці, як вода.
Перецвіли жнива на сході,
І тільки осінь жінці годить -
В холодні листопадні днини
Дарує сонячні жоржини.
Приспів
Не відцвітай, її жоржино,
Щоб не було на серці зимно.
Нехай зітліють дні пророчі,
Прийде любов у сни жіночі.
Паливода у павутині
Гойдає грудочку жалю.
Ятрить в очах небесно синіх
Ще недоспіване люблю.
Перецвіли жнива на сході,
І тільки осінь жінці годить.
В холодні листопадні днини
Дарує сонячні жоржини.
Приспів
Не відцвітай, її жоржино,
Щоб не було на серці зимно.
У долі є козирна карта,
Бо кожна жінка щастя варта!
Свидетельство о публикации №118100105180
В холодні листопадні днини
Дарує сонячні жоржини." - напевно, красиво, изящно, Танюшка! Согласна с каждым словом в твоей замечательной песне. Действительно все женщины должны быть счастливы, иначе нельзя. Счастье - это непередаваемое ощущение, внутри прибойно, с сердцем творится что-то невероятное. Особый свет излучают глаза...
И пусть не отцветает ЕЁ жоржина! Здорово!
Обнимаю, сердечно, с букетом георгинов!
Иллюстрация чудеснейшая!
Наталья Шалле 03.10.2018 13:19 Заявить о нарушении
С взаимным букетом нежных цветов, сердечно обнимаю,
Татьяна Левицкая 04.10.2018 10:57 Заявить о нарушении