Щоби не повадно!

Слава України:
Грязь, її, героїв!
Вони без обличчя!
В балаклавах ходять!
Знаються на вбивствах,
Брата і сестри!
І за це народне,
Їм, тавро ганьби!

Слава України:
Срамота на світ!
Завели народ як,
В злидні, геноцид!
Скривдили і зрадили,
Навкруги своїх,
Щоби підтерати,
Гузно у чужих!

Слава України!
Ти колись була?
Бо Тарас Шевченко,
Пів життя, б, віддав,
Щоби і не знати,
Слави від дідів!
Від своїх! Вбивали
Що тоді братів!

І немає іншої,
Гіршої ганьби,
Тим, хто в Україні,
Бив своїх братів!
І рубати голови,
Треба от таким,
Щоби не повадно,
Було молодим!


Рецензии