Прощание лета со мной! Пишу тобi останнього листа

/Украинский текст:  Ию Стихийная/

... Пишу тебе последнее письмо...                Пишу тобі останнього листа...
Пойти иначе – правда,  не сумею.                Піти інакше справді не зумію.
Ты жди и не сердись, ты досчитай до ста,              Чекай, не сердься, дорахуй до ста,
Ты - моя терпкая, сиренево-нежнейшая мечта... моя терпка, бузково-ніжна мріє...
   Должен идти. Ведь надо так. Пойми.                Я мушу йти. Так треба. Зрозумій.
И хоть наружу не пускаю я отчаянье одно,      І хоч назовні не пускаю відчай,
В душе – и жажда, и волненья суховей.            в душі — жага й бентежний суховій.
Они теперь со мною будут вечно ...                Вони тепер зі мною будуть вічно...
    Пишу тебе. Любое слово – шаг,                Пишу тобі, і кожне слово - крок,
Что расстоянье между нами увеличивает, не жалея. що відстань нашу збільшує безжально.
Как уместить всё в несколько страниц -                Як умістити в кілька сторінок
Горькое бессилие прощанья нашего? Жалею...          гірке безсилля нашого прощання?..
  Должен идти. Пока ещё могу.                Я мушу йти. Допоки можу ще.
Я взял на память прикосновения ладоней,   Узяв на згадку доторки долоней
Воспоминание о поцелуе под дождём           і спогад про цілунок під дощем
/У капель привкус  был совсем солёный.../   /у крапель присмак був чомусь солоний.../
    Не плачь сегодня, ну-ка, перестань...       Не плач сьогодні, ну ж бо, перестань...
Прошу, не плачь - моих жди возвращений! Прошу, не плач — чекай моїх повернень!
________________________________________
Пишу тебе на осени листве.    Пишу тобі осіннього листа.
Должен идти. Буду любить,    Я мушу йти. Кохатиму,
Твой Август не осенний...        твій Серпень...