Смiтник

В житті є дні, які в смітник.
Бо перепсуті людським брудом.
Не кожний жити в правді звик.
Тож зводить день цей  своїм блудом.

І…перекреслюємо день.
Відмітка свіжа в календар.
Життя обрізане під пень…
Ти не прийняв його як дар.

Потратив день на марноту.
Не жив у ньому ані мить.
В людині бачив чорноту.
А,  чи ти бачив. Як… болить?

Чи зазирнув у біль до дна?
Чи подивився Богу в вічі?
У тому дні – сестра одна,
Своє дитятко… словом лічить…

А чи згадав в той самий день
Про те, що в тебе хвора мати?
Що вона жде хоча б натхнень,
Щоб ними старість лікувати?

А, може, ти той самий брат,
Який згадає про сестричку?
І радість змножена в стократ
Нахлине хвилею, мов річка?

Чи ж в правді був?
Чи ж цінував?
А чи забув?
Чи змарнував?

Чи поділився тим, що міг?
Чи ж душу навстіж ти відкрив?
Сказав людині, що в ній Біг?
Чи просто втік, бо так хотів…

Ти обікрав себе на рік?
Годину, мить, чи може… й вік?
Твій час життєвий вже горить!
Він гріє серце, чи палить?

© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2018

29.09.2018
11:37

***
Смітник із сорому від дій…
Смітник в якому бездіяльність.
Смітник, в якому ти є «свій».
Смітник! З якого тхне лояльність*.

© Copyright: Кравчук Світлана Миколаївна, 2018

29.09.2018
12:05

*Лояльність , (від французького або англійського loyal — вірний),  вірність законам, що діють, постановам органів влади (інколи лише зовнішня, формальна).