Просякнут думки глибокi...
Сплетіння непіддаванної геніальності ідей.
І навіть не «кохання», а «любовь» стала умовою,
Обірваних від Ненької тонких нитей.
Я зроду жив на своїй землі і доводилось
В місцях життєво невід’ємних говорить,
Читаю и пишу чужою мовою, бо так мені судилось
Бачити джерельну воду, як густу блакить.
Я перед Богом тих ниток лиш не втрачаю,
На думці ненавмисно я себе спіймав,
З дитинства рідною молитву промовляю,
Поглинуло мене чуже, і лиш у серці рідне зберігав.
2015г.
A.way
Свидетельство о публикации №118092809591