Я не можу без тебе. І що ж робити тепер?
Хочеш, будемо пити і битися як скажені?
Я хильнула занадто багато з твоїх очей,
І сп’яніла. І стала твоєю мішенню.
Я — червоною зіркою на твоємУ літаку.
Ти мене на свій рахунок запиши.
Хочеш, я за тобою лечу, а хочеш — впаду?..
Ти ж занадто багато відтяв від моєї душі.
Я без тебе — не я, я ніхто і ніде.
В цій пустелі пекельно холодні ночі.
Моє серце потроху стає крижане,
Бо ти його гріти більше не хочеш…
Я не знаю, як довго я втримаюсь тут,
На краю цієї прірви.
Я можу злетіти, я чорна, мов крук,
Я тепер ЗАНАДТО вільна...
Ми не разом, і більше ніколи й нізащо!
Я не хочу тебе ні чути, ні знати.
Я забуду, й мені стане легше, краще.
Більше я не дозволю мною гратись.
На краю
© Copyright: Мариулла Дми, 2018
Свидетельство о публикации №118092706586
Свидетельство о публикации №118092706586
Рецензии