Полустанок с украинского

*** (Ліна Костенко, https://www.facebook.com/LinaKostenkoUkr/)

Заворожили ворони світанок —
не сходить сонце — тільки кар та кар.
Розбившися грудьми об полустанок,
в траві лежить березовий Ікар.
Пливе перон за сизими шибками.
Туман... Шлагбаум... Тиша... Переїзд...
Дерева, як закидані шапками,
стоять у гронах ще порожніх гнізд.
Пройти уранці вулицями тиші.
Знайти готелик. Скинути пальто.
І де я, хто я,— полустанків тисячі,—
хоч день, хоч два не знатиме ніхто.
І тільки шум далекого прибою —
дерева, люди, вулиці, мости...
Валізу віршів привезти з собою
З цього притулку тиші й самоти.

*** (вольный перевод П.Голубкова)

Заворожили вОроны «подранок» -
Не всходит солнце - только «Кар!» да «Кар!».
Разбившись грудью там о полустанок,
Лежит в траве березовый Икар.

Плывет перрон за стеклами вагона.
Туман... Шлагбаум... Роща... Переезд...
Леса, ушанками заваленные словно,
Все в гроздьях гнезд, где тьма свободных мест.

Пройти с утра по улицам потише.
Найти гостинку. Сбросить там пальто.
И где я, кто я, - полустанков тыщи, -
Хоть день, хоть два не будет знать никто.

И только шум далекого прибоя -
Деревья, люди, улицы, мосты...
Вагон стихов чтоб привезти с собою
Мне из убежища от мира суеты.