Знову Осiнь... Маргарита Метелецкая

             http://www.stihi.ru/2018/09/24/6173

Иисусе! Снова Осень листья
Срывает, властная, с дерев…
То дождь… То ветра сиплый рев…
А я примерила монисто

Из ягод вызревшей рябины,
И клён попасть в венок мой скор…
Октябрь персидский ткёт ковёр,
Но всё мрачней небес глубины…

И дотлевают угли будто –
У георгинов лепестки…
А тучи, грузны и низки,
Над тропками ползут одутло…

Тоской щемящею набрякнув,
Из гнёзд взирает пустота…
И с белоснежного  листа
Незримых слёз стекают капли –

О щедром лете то стенанья…
Об августе – кому должник?! –
Октябрь, как старый ростовщик,
Оставил лишь воспоминанья…

Оригинал

    Ісуню! Знову Осінь в місті -
    Здирає одіж із дерев...
    То дощ... То вітру сиплий рев...
    А я - хизуюся в намисті -
 
    З шарлатової*  горобини...
    Ще й проситься в віночок клен...
    Ось жовтень тче свій гобелен,
    Та неба сивіють глибини...

    Жарини дотлівають вутлі
    В яскравих пелюстках жоржин...
    Над теплим вигином стежин
    Хмарини ковзають одутлі...

    Із гнізд набрякла порожнеча
    Колючим оком визира...
    І крапотить з мого пера
    Жалоба, в літо щемна втеча -

    У розмаїття кольорові...
    Чому за серпня щедрий дар,
    Той жовтень, як старий лихвар,
    Лишив...лиш згадки паперові?..


   шарлат * - пурпур

Аватар со странички Маргариты Метелецкой.