Внучка

Надежда Крайнюк

Рожеві тягне рученята
Моє ріднесеньке дівча.
В блакитних бачу оченятах
Той колір, що й в моїх очах.
Як і бабуся у дитинстві,
Така ж допитлива й швидка.
Вона неначе на пружинці, —
Пригоду скрізь собі шука.
Вже грає в ладоньки чудово,
«Танцює» сонечко моє.
Кумиром — Оля Полякова,
Для неї вже заміна є.
Мовчить. Пісень ще не співає,
Мугиче щось собі під ніс.
На жаль, капризи ще бувають.
А як же внученьці без них?!

18. 07. 2018 р
Смт Шевченкове

Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении

Другие произведения автора Надежда Крайнюк

Рецензии

Написать рецензию

Приятное чувство возникает при прочтении! Так и должно быть и мы радуемся,
когда видим в наших внуках, внучках наши черты!Удачи и здоровья Вашим внучкам и Вам!

Эдуард Неганов 28.09.2018 21:15 • Заявить о нарушении

+ добавить замечания

Спасибо, Эд, за комментарий. Пусть и у тебя будет всё хорошо! Удачи тебе и здоровья!

Надежда Крайнюк 29.09.2018 08:43 Заявить о нарушении

+ добавить замечания

Написать рецензию Написать личное сообщение Другие произведения автора Надежда Крайнюк