Так осiнньо... Людмила Юферова Второй вариант

http://www.stihi.ru/2016/11/24/66
(первый вариант перевода)

http://www.stihi.ru/2016/11/23/326
Оригінал:


Зоря янтарна встала край села,
Туман прийшов на стоптаних підборах,
Та залишки осіннього тепла
Ще тліють у схололих помідорах.
Ще айстри запізнілі тріпотять
І ловлять ранку запашні потоки,
І органзово-ніжна благодать
Рожевістю цілує грушам щоки.
Вітрець присів на лавочці в садку,
Плечем обперся на ребро криниці…
І, розгорнувши прозелень рідку,
Так тепло позіхають чорнобривці.
Я фотоапаратом у руках
Ловлю пташок, що кубляться у сіні…
І раптом – сонце, раптом день запах
Так солодко, так пряно, так осінньо…


Перевод с украинского Светланы Груздевой:


Заря янтарно светит у села,
Туман пришёл на каблуках истёртых.
Остатки благодатного тепла
Ещё живут в замёрзших помидорах.
Пусть трепет поздних астр не увидать,
Но аромата чувствуем потоки.
Канвою органзовой благодать
Румяные целует грушам щёки.
Ласкает ветер лавочку в саду,
На краешке колодца отдыхает,
И, отодвинув зелени гряду,
Тепло и нежно бархатцы вздыхают.
Я в кадр ловлю запутавшихся птах,
Тех, что смешно барахтаются в сене…
И следом – солнце!.. сразу день запах
Так сладко,  пряно так…и так осенне.