Сирiтка з Нiжина
лише б радіти.
Згубила в соняхах
строкате літо,
зелені кульчики,
немов ліщина.
Сама ще дівчинка,
а Бог дав сина.
Гойдала, ніжила,
латала льолі,
сирітка з Ніжина,
біднота гола.
На серці - сіра мла
в лиху годину.
Про щастя мріяла -
коханий кинув.
Безсоння каменем
у дні пророчі.
В синочка мамині
небесні очі.
Піднятись на крило
вдалося з віком,
та долі не було
без чоловіка.
Душа - глибокий став,
прудка, мов голка.
На сході воював
її Миколка.
Ряснів і опадав
цвіт на калині...
Криваві опади.
"Ой, сину, сину!"
Мадонні молиться,
а хижа осінь
по всім околицям
смереки носить,
віночки-горецвіт.
У чому ж винні!?
Її блакитний світ
у домовині!
Гойдала, ніжила,
латала льолі,
сирітка з Ніжина,
біднота гола...
Свидетельство о публикации №118092504877
Люба Тетяночко ! Вірш - за душу хапає...Вдячна та з Любов'ю - Маргарита
А чом не заходите гостювати ?
Маргарита Метелецкая 23.10.2018 18:42 Заявить о нарушении
Не работал компьютер, сегодня починили, бегу к Вам!
С любовью,
Татьяна Левицкая 29.10.2018 12:53 Заявить о нарушении
ГОРЕЦВІТ - корінне слово горе.
Я називаю так штучні квіти, які несуть на кладовище.
Дуже дякую, що уважно читаєте. Я завжди рада, коли мені вказують на помилки.
Обіймаю,
Татьяна Левицкая 29.10.2018 13:03 Заявить о нарушении
До того ж - там і так "сумна" екологія...А ще як спалюють "хімію" тих квітів цілими горами, то і зовсім жахи!
Маргарита Метелецкая 29.10.2018 19:01 Заявить о нарушении