Я згадую поле,
я згадую річку,
я згадую школу,
дівчину Марічку.
Ми разом ходили
до нашої школи,
тоді вже любили
гуляти у полі.
Ми в полі гуляли
до заходу сонця,
тоді відчували,
як б"ється в нас серце.
Ми там покохались
на дикому полі,
де вперше зхустрілись
не знаючи долі.
Наш шлях розійшовся
на ліво й на право,
а я все дивлюся
немов на забаву.
Лишилося поле,
а в полі ромашки,
де ми їх у школу
несли в своїх книжках.
Укр. Я згадую поле
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118092306968
Свидетельство о публикации №118092306968
Рецензии