Ян Таировский. Золотые часы. Рус. Бел

Безмолвье какое - смотри!
Стучат лишь часы: раз-два-три!
Туда и обратно, как маятник,
Качнулся под ветром мой лик.
Звенящий цикадами майскими
В лесу пробил час или миг.
Чуть цокая, времени звуки
Плескались, как в речке вода.
Кружились часы, будто мухи,
Летя то туда, то сюда.
(Нарциссы наполнились силой,)
Дни детства бежали, как пони,
И золотом вешнего дня
Часы моей бабушки, помню, (милой)
Стучали в груди у меня.

Перевод А.Яни

CUMBRE = Вершина горы

Cuando llegue a la cumbre...

(!Oh corazOn desolado,
San SebastiAn de Cupido!)

Cuando llegue a la cumbre...

!Dejadme cantar!

Porque cantando
no verE los oteros combrIos
ni los rebaNos
que en lo profundo van
sin pastores.
Cantando
verE la Unica estrella
que no existe.

Cuando llegue a la cumbre...
cantando.


Залатыя гадзіннікі

Якая ціша – паглядзі ў гары!
Стукае толькі гадзіннік: раз-два-тры!
Туды і зваротна, як маятнік кліча,
Кіўнулася пад ветрам маё аблічча.
Звінючы цыкадамі травеньскімі
Ў лесе прабіла гадзіна ці імгненне.
Ледзь цокаючы, часу гукі
Плюскаліся, як у рэчцы авады.
Кружыліся гадзіны, быццам мухі,
Лецячы то туды, то сюды.
(Нарцысы напоўніліся сілай,)
Дні дзяцінства беглі, як поні,
Золатам  вясновага дня ў сне
Гадзіны маёй бабулі, памятаю, (мілай)
Стукалі ў грудзях у мяне.

 Перевод на белорусский язык Максима Троянович