Зозуля кувала у темному лісі,
у темному лісі у нас, на Поліссі,
вона накувала, кому скільки жити,
лише не сказала, до весни,чи літа.
Вона накувала мені кілька років,
давно залишились всі згадані строки,
а я все рахую у лісі кування,
на якусь надію, чи на сподівання.
Я сьогодні знову ягоди збираю,
нехай мені нові строки назначає,
що б не помилилась та не відлітала,
та , що б мені дату нову назначала,
Я її не чую, може заблукала.
Забула про мене, що мені сказала,
а я хочу в лісі її відшукати
що б нарахувала мені нову дату.
Я втратив довіру до зозулі в лісі,
можде в розрахунках, тоді помилився
скажіть мені люди, що мені робити
чи ще рахувати,чи про все забути.
Зозуля кувала
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118092207201
Свидетельство о публикации №118092207201
Рецензии