Я сьгодні, як ніколи
не піду більше до школи,
буду спати ніби вбитий
тільки ковдрою прикритий.
Вже не треба щось писати
та підручники читати,
вчора здав останній іспит
та забрав додому зошит.
Через рік піду в солдати,
там не треба щось читати,
навіть думати не треба,
буду Дольфом, може Рембом.
Я б хотів, що б сон приснився,
ніби я вже одружився,
а дружина мов цариця,
тільки сон, такий не сниться.
Укр. Як н1коли
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118092202764
Свидетельство о публикации №118092202764
Рецензии