Звіряємо ми час з життям закохуючись
і маятник для поччутів наша душа
як доля дві стрілки зійдуться погойдуючись
на циферблаті щастя ми на зустріч вирушаєм...
І цифри вигук в нашому закоханному одкровенні
і кожна секунда в очах завмерла вічність
з хвилинами ми віремо що мрії всі здісненні
без руха уперед у світі була би хаотичність...
І час назад не переводить як не хотілось у минуле
про жінку улюбленну на серці спогад залишився
таку красуню хоч на мить не можу я забути
за тебе буду битися поки пружинний хід не закінчився...
Не дiвчiна а пiсня 4
© Copyright: Дмитрий Погребняк 555, 2018
Свидетельство о публикации №118092006732
Свидетельство о публикации №118092006732
Рецензии