Восени ти як по плану
Із року в рік з'являєшся по плану.
Чи цікавіші сняться тоді сни,
Чи то на душу падають тумани?
А, може, це безглузді ігри злив
На спогади підступно ллють отруту?
Невже мене назавжди полюбив,
І неспроможний серцем позабути...
Не прислухайся до дощів сумних-
Там, в жодній краплі голос не почуєш.
Я, віриш, переплакала вже їх.
І ти колись ті сльози опануєш.
Свидетельство о публикации №118091905582