Мои мысли...

Думки мої, ви мов пташині крила,
Що мчать за вітром у безмежну далечінь,
Жагою знань наповнюють вітрила
І вільно линуть у небесну височінь.

Я знову тут, на давньому пероні,
Чекаю поїзд, що помчить у кращий світ,
Кого зустріну я у тім вагоні?
І хто, жалкуючи, махне рукою вслід?

Моя складна, але щаслива доля,
За кожний світлий день я дякую тобі,
Я вірю, що на все Господня воля
І він нікого не залишить у біді.

Гоню від себе болі і тривоги,
І радістю наповнюю своє життя,
Я не шукаю легкої дороги,
І вірю я в своє щасливе майбуття.


Рецензии
Везет! У Вас осталась ВЕРА
А я же в "свете нынешних идей",
Поверить трудно, -- не сумела
Когда не стало Родины моей
Не верю ,не хочу ,не буду -
Не воля Господа сие "життя"
Проклятья Каинов, Иуды
Во что скатилась светлая земля
Везет ! Еще жива в Вас радость ..
И Дай же Бог ее Вам сохранить
Да будут Вам стихи наградой
Пишите больше .. Нам читать ,хвалить..
С уважением Ваша землячка ...

Лариса Бойцова   26.09.2018 17:36     Заявить о нарушении
Спасибо Вам, Лариса! Как бы не складывалась жизнь, ВЕРА это единственное, что нас держит на этом свете. Много лет уже пролетело, много в жизни пройти довелось, поэтому радуюсь каждому дню и каждой минутке, которую дарит Господь!
С уважением, Нина.

Нина Продан   26.09.2018 23:45   Заявить о нарушении