Боденское озеро
Ночь роняет капельки чернил.
А в платановых зеленых кронах
Солнце дремлет, и течет как Нил
По брусчатке вниз толпа людская
К озеру светлее бирюзы.
Солнце одинаково ласкает
Всех – вот бескорыстия азы.
Ветряки взбивают небо в пену –
Кислородный голубой коктейль
Пьют деревья, вдруг ему на смену
Брызнул дождик как пьянящий эль.
Шелковистость нежного загара
В капельках цыганского дождя –
Кожа как горячая Сахара
Оживает, солнце, уходя,
Поцелует озеро в макушку,
Пожелав спокойных светлых снов.
Сядет черный ворон на верхушку
Тополя, стеречь покой готов.
30.07.2018 г.
Меерсбург
Переклад на мову Валентини ЛИСИЧ:
Зріє виноград в садах південних,
Ніч втрачає крапельки чорнил.
А в платанових гілках зелених
Сонце спить. Тече собі як Ніл
По бруківці вниз товпа, бо знає –
Озеро – світліше бірюзи.
Сонце всіх однаково ласкає –
Безкорисливості це ази.
Вітряки збивають небо в піну –
Волошково-голубий коктейль
П`ють дерева, тут йому на зміну
Бризнув дощик-пустотливий ель.
Шовковистість ніжного загару
В крапельках циганського дощу –
Шкіра тіла, як жарка Сахара,
Ожива. А день уже ущух:
Поцілує озеро у тім`я,
Побажає світлих добрих снів.
І ворона сяде на верхів`я
Дерева, – тримати супокій.
30.12.2018
Свидетельство о публикации №118091705861
http://www.stihi.ru/addrec.html?2018/09/17/5861
Оригинал:
Зреет виноград на южных склонах,
Ночь роняет капельки чернил.
А в платановых зеленых кронах
Солнце дремлет, и течет как Нил
По брусчатке вниз толпа людская
К озеру светлее бирюзы.
Солнце одинаково ласкает
Всех – вот бескорыстия азы.
Ветряки взбивают небо в пену –
Кислородный голубой коктейль
Пьют деревья, вдруг ему на смену
Брызнул дождик как пьянящий эль.
Шелковистость нежного загара
В капельках цыганского дождя –
Кожа как горячая Сахара
Оживает, солнце, уходя,
Поцелует озеро в макушку,
Пожелав спокойных светлых снов.
Сядет черный ворон на верхушку
Тополя, стеречь покой готов.
30.07.2018 г.
Меерсбург
--------------
Переклад на мову Валентини ЛИСИЧ:
Зріє виноград в садах південних,
Ніч втрачає крапельки чорнил.
А в платанових гілках зелених
Сонце спить. Тече собі як Ніл
По бруківці вниз товпа, бо знає –
Озеро – світліше бірюзи.
Сонце всіх однаково ласкає –
Безкорисливості це ази.
Вітряки збивають небо в піну –
Волошково-голубий коктейль
П`ють дерева, тут йому на зміну
Бризнув дощик-пустотливий ель.
Шовковистість ніжного загару
В крапельках циганського дощу –
Шкіра тіла, як жарка Сахара,
Ожива. А день уже ущух:
Поцілує озеро у тім`я,
Побажає світлих добрих снів.
І ворона сяде на верхів`я
Дерева, – тримати супокій.
30.12.2018
---------------------------------
Анечка, принимайте!
Благодарю за вдохновение!!!!!
Валентина Лысич 30.12.2018 08:18 Заявить о нарушении
вдохновения тебе в Новом году! много радости и новых встреч!
Анна Евгеньевна Васильева 30.12.2018 10:44 Заявить о нарушении