Голоси
Посвята засновнику кафедри журналістики ОНУ ім.І.І.Мечникова О.Александрову.
Хай живе його пам`ять та його слава.
Чиянова Марина Вікторівна
Опубліковано 11.02.2018
Голоси,
що у тиші завмирають
під сріблом снігу.
Голоси, що їх чути крізь лаву та навалу.
Голоси, що розставляють знаки оклику.
Голоси, такі сильні,
але і їх смутком скувало.
Голоси людей — відчайдушних, відкритих -
забутих,
У снах запроторених до небосхилу,
голоси, пронизані золотим сонячним сяйвом,
розніжені голоси
нечітких літер курсивом.
З усією логікою
відчайдушної сміливості,
з усіма проханнями
повернутися до тиші,
я пам`ятаю голоси
нескінченної мінливості.
Ці голоси на нашому просторі
найбучніші.
© Марина Чиянова.
Це посвята тим українцям, які нещодавно пішли з життя — Леонідові Каденюку (український космонавт, який ввійшов у світову історію), Олександру Александрову (ОНУ ім.І.І.Мечникова, засновник кафедри журналістики, вчений-медієвіст), а також жертвам теракту в Кабулі.
Нехай примножуються і сила, і пам`ять України, нехай вона й надалі розвивається стрімко, в своїй неповторній манері. Бережіть свої справи, імена та близьких людей.
Свидетельство о публикации №118091604600
Голоси журавлині,
З піднебесся земної краси -
Голоси, голоси, голоси.
Надия Медведовская 21.04.2022 19:49 Заявить о нарушении