Камертон праведного духу 1993 р

              Камертон праведного духу(1993 р.)


Звертаюся до всієї України, бо маю природжені дари Бога.
З висоти всевидющого духу кличу до світла. Не я пишу — Бог пише, не я зцілюю — Бог зцілює, не я кличу — Бог кличе. Знаю, що почують ті, в кого чисте серце і дух світлий. І зрадіють, як дар світлий радіє іншому світлому дару. І впізнають свого за тим, що люблять один одного; бо любовне з’єднання душ дає могутність для подолання випробувань на шляху до спасіння в Богові, який і є любов. Хто ж проти любові?

Радію, що почують клич і полюблять тільки світлі Божі душі — тільки Боже шукає не будь-якого єднання, а любовного, духовно-упорядковуючого, по-рядного.

Я ж, милістю Божою поет, провідник світла Святого Духа, чужий диявольському роз’єднанню інтелігенції, церков і народів. Моя мета, як і мета поезії, і всього святого, — це проливати світло, очищувати світлом душі і дух від скверни, звільняти душі силою Святого Духа, який іде через мене.

В Святому Духові настає глибинний мир і любов, на тому і перемиряться. На мені порозуміються і перемиряться всі. Таким мене Бог створив, таку дав місію. Бога одного слухаю і проводжу волю до народу. Все є метушня, крім Бога та його світла Святого Духа. Ми є світло душ і повертаємося світлом до світла, любовно єднаємось в молитві і польоті до найвищого Світла.

Для всього потрібна молитва: для польоту, для творчості, для зцілення, для любові небесної. А цей клич Божий  є музикою і молитвою любові духів безстрашних, молитвою праці і зусиль.
Царство Боже береться зусиллям, Бог кличе працьовитих і безстрашних.

Безстрашність — це любов, релігійне чуття, це геній, дар Бога, безстрашність — як талант: вона або є, або нема. Безстрашність — є дивне відгукування на клич того невидимого, що віє поверх розумового дихання — на грізне і радісне дихання Святого Духа, надихання ним зверху, натхнення від Бога.

Бог вказує шлях через натхненних Святим Духом, шлях веде до краси Божої і спасіння. Безстрашність свідчить про Любов, яка вбиває страх смерті.
Одкрийте серце і оживіть вогнем духу, бо хто погас у серці, той не отримає вогненної безстрашності і спасіння. Духом запалайте — без цього богонатхнення нема не тільки богорівного генія, але навіть партизанського ватажка.

1

Що ми маємо насправді?
Ми є партизани серед оточуючої бездуховності і тоталітаризму свідомості. Маси Європи і Америки — це каліки, бездуховні виродки в своїй більшості, де люди абсолютно не відповідні своїм внутрішнім природним «я», кожен — своїй справжній суті. Їх ідеал — гроші, а не духовність, знання і Бог. Вони ж нічого справжнього не знають з того, що знаємо ми, вільні.
 
Їх потрібно рятувати, що й робили до цих пір слов'янські генії, боги. «Цивілізованих» закрутило до пекла, як роботів; вони не пізнали самих себе — і тому не володіють собою, не кажучи про ситуацію і атмосферу. Ця атмосфера їх варить, дрібну міську біомасу, м’ясо без духу і душі.

 Більшовизна грубого та матеріального законно витіснила духовність. Це є негармо-нія, хвороба. Вони ж навіть не знають, що з ними робиться. Речі і тяжкі тужаві думки про речі зв’язали їх і паралізували психічно. Варто подивитись на них і послухати.

Відпустіть хоч на Україні свої серця, бо де багатство, там серце, —
в яке ж багатство хочете засунути себе: в погибельне матеріальне чи в спасенне духовне? Я — водій душ, а не біомаси.
Подивіться, хто не вірить, що ллється на вас з усіх їхніх екранів? А на дітей, коли не бачите? Хіба не знаєте і не бачите, що ця диявольська брехлива мас-культура вже заразила світ?
Що ви знаєте про мільйони невидимих (енергетичних) убивств душ? Після такого вбивства людина зупиняється в розвитку, — розумовому, творчому, духовному, — чи захворює і помирає. Ви вмієте лікувати від цих убивств?

Ви знаєте, в якому психокаліцтві є всі люди на Україні? Ви всі хочете бути вбитими? А ваші діти? Знаєте, що відбувається з вашою аурою-душею, коли дивитесь телепрограми? І куди іде енергія вашого синхронного з’єднання?

 Знаєте про невидимі взаємоподолання світла і пітьми, Божого і диявольського?

Цього екстремального року всі виявлять свою суть: і народи, і особистості. Ви подивіться, з вами ж ніхто не розмовляв, як сам Бог. Всіх тягне — про на-сильницькі партії. Світом керують злочинці, одягнені, як ляльки, на пальці темних енергій диявола, його голосом забирають увагу і енергію вашу до нього.

Чи ви і надалі будете обдурюватись з допомогою так званих політиків, ніби боротьба іде між якимись умовними владами, а не між Богом і дияволом, світлом і тьмою, між обдарованими і бездарними, між обдарованими Святим Духом, майбутнім — і хаосом, минулим? Де ж ваша самостійність? Куди тягнуть марксисти і незнаючі вискочні?

Люди тривожні в глибині, бо їх тягнуть насильно, не до Бога. Правильний шлях — хоч і важкий, але радісний для серця і душі.

Нехай народ вибере: диявольське насильство чи Божа мудрість.

Нація злякана настільки, що до початку грудня 1992 року вже пішла до Європи за баранами-провокаторами, запрягтися в борони і плуги, як м’ясо, як бид-
ло, без власного поля духу, щоб вони нами орали.
Божа благодать в грудні і духовний відгук на неї кращих синів і дочок України — зупинили цю духовну смерть. І ось настав ритмічний спад — всі розгубились. Не знають, що це було, кому вірити, за ким і куди іти.
Незалежність чи рабство?

Покладатись тільки на самих себе — чи ставати сміттям, болотом, підніжками диявола?

Даю підтримку і камертонний дух настрою нині, у вирішальний момент, смертельну кризу української нації.
Люди всі перелякані і ненависні одне одному, бо не знають про безсмертя душі, думають, що за смертю тіла — ніщо. Ніби обрив нитки.

Всі біди — від незнання. Що вони знають про справжню природу людини і світу? Про живу душу? Страх смерті в людях показує, що вони ще не вкорінені в світло Святого Духа, в їхні душі вкорінений темний дух пекла.
 Іноді душа людини стає місцем перетягувань між світлим духом і темним. Люди не вміють зробити себе недоступними для пекла.

Цим камертоном або молитвою багато людей вкоріняться в провід світла, упорядкують себе і стануть порядними.
Слабших пожене далі страх смерті — і будуть чіплятися за темне, матеріальне.

Сильні душі не впустять до себе злість, страх, — і буде золотисто-блакитне ви-промінювання над Україною; якщо ні — всі біди світу притягнуть на Україну.

 Немає умовностей: або любов’ю допустять Божу благодать, або ні.

2

Який вихід?
Неможливо бачити крізь брудну душу. Змінюйте себе. Змініть корінь уявлень про світ — станьте на Божий шлях.

Думайте про Бога і вищі світи, кайтеся в серці, це очистить серце, думки і душу.

Буде вичищеною душа — буде куди налляти здоров’я і духу. Чисті думки породжують Божі слова і вчинки, в їх єдності людина є цільною, здатною змінюватися і чути Бога.

Випромінюйте наперед чисті і ясні думки, дихай-те полум’яними серцем і духом, бо всі енергії спочат-ку зчеплюються в події у невидимому світі, — а згодом ці події приходять у світ видимий, і нічого не можна змінити самотужки. Як будете гукати в майбутнє — так буде відгукуватись, кожен отримає те, що заслужив, в цьому справедливість Божа.

Тримайтеся рідного християнства, нехай душа молиться не стільки за себе, скільки за всіх — і за ближніх.

Вийдіть із загального потоку мислення і почування до власного оригінального,  відрізняйте свої думки від не своїх, гнилих.

 Ви спитаєте, як відрізняти думки, людей, долі? Очима духу і зв’язком з Богом.

Я відкрив багато очей для України, які бачать, хто є хто, що є що, де і з ким успіх, де вихід і обдарованість майбутнім, а де — ні, яка в кого доля, що коли буде, як творити майбутнє. За ними — десятки тисяч врятованих, поставлених на шлях Божий, далі — більше.

 Без таких очей Україна сліпа. З Україною і з вами роблять все, що хочуть, наперсники темного духу.

А ви не хотіли б стати всевидящими духовними очима?
Наводив і наводжу порядок на Україні, та це не головне. Головне — творці космосу.
Божими творцями космосу насправді є не ті, що керують і виступають від переляку, бо не хочуть знати свого місця, а ті бідні праведники в бідних селах Волині, Поділля, Полтавщини, які мовчки звучать, світять.
«Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому — до Царства небесного».

То майте совість, світіться, піднімайтеся. Ніхто вас не буде тягнути на небо насильно, насильство — не від Бога.

 Божа справа духовна і розумна. «Краще з розумним щось втратити, аніж з дурнем знайти». Нерозумність — це невиліковна хвороба народу чи людини, певна однобокість.
 Я є сонце, а вогких завжди багато, мій прекрасний вільний дух не прийме ницих, бо тоді Бог не пускає мене вище. Потрібно висвітлювати і зцілювати ближній космос, так звану підсвідомість. А це під силу боголюдям, до яких я звернусь.

3

Боголюди українські, куди ви попропадали?
Чого ви запряглися в неважливі вози?
Чи служите ви по-найвищому, по-найтруднішому, по-найнедосяжнішому?
Чого ви, вільні духи, стаєте вузькими спеціалістами на посадах противних духові, в коридорах темних енергій, в отруєній атмосфері?

Чи знаєте, що є праведна доброта людська, але праведніша — Божа, боголюдська?
Що є закони небесні, які випереджують земні, — і неправильно розтрачуватись на дрібниці?

Що не можна випадати із служіння небесному закону, з потоку світла, який піднімає до Бога? Хто ж, як не ви, передаватиме Дух Божий?

Чи ви думаєте, що вільний дух синтезу «самодержця» Шевчука випаде із зростаючого служіння Богу, покине художність і ще не знаний вами синтез — і запряжеться по-нижчому рятувати народ? Піду проти Бога?? Ні.

Звертаюся до вас, небагатьох, які витикаються головами над кожною нацією. Зможете — розкажете іншим.

Може, хоч з вами дихну високим повітрям.
Я задихаюся від отрути українських енергій, мені вже не можна жити в містах.
Що вам потрібно було зробити?

Потрібно було десятки років іти проти психічної енергії всіх, кого зносила власна звичайність, а тому зносив і час. Як він зносить і зараз також.

Потрібно було пізнавати себе і володіти собою, не слугуючи нікому, крім Бога.

Потрібно було вирощувати провід-геній до Бога, освоювати знання і вміння всього світу, всі культури — і залишатись самими собою, оригінальними особистісними духами, щасливими і вільними. Головне — вільними.

Ви це зробили; тепер люди бояться вашої влади духу.
Покиньте вози, докажіть себе дивом: спустіться в надра народу в самосвідомість, просвітіть, підніміть самосвідомість народу (люди забудуть, хто це зробив) — і поверніться з цього пекла живими. І неушкодженими, не надірвавши здоров’я.

 Нумо, до справи, без слів зробіть на ділі, я зробив і знаю, що говорю. Гоголь і Достоєвський надірвались, не повернулись.
Хто оста-неться живим — я привітаю, заслужено. Тільки нічого не говоріть, слова до справи — це боягузництво, відсутність мовчазної роботи Духу.
Скільки було ораторів від Бога? Одиниці. Краще мовчати.

Кажу: злетіть, спустіться і поверніться здоровими.
Есхіл, Данте — ось мої. Чи ви будете говорити при мені, живому, обдарованому майбутнім, про переляканого, із наперед взятими готовими схемами Шекспіра?

Куди відскочить сміття? Що ж, крах ідеології — чи духології? Я дуже суворий. Хто мене бачив у праці, той вже ніколи не засумнівається, що переверну світ, зроблю Божу справу.

 Що ви знаєте про мою заборонену нині книгу «Цар Духу»? Що — про надрукованого «Деміурга»?

 Про інші, ненадруковані? Це вже є українська самосвідомість??

Породили зневіру (попереджував у «Деміурго-ві»: буде зневіра). Хотіли стати поетами, а стали убивцями Святого Духу, бо хочеться робити великі перетворення якраз тим людям, які нічого не знають про людину.

Приймати рішення без знань — це злочин. Що можна планувати, не знаючи, що таке людина?

Світ нині з зневірі і робить злочин, не знаючи себе і основ буття. Що ж ви можете взнати, як на Україні до цих пір світогляд старий, марксистський? І така ж — Академія наук.

З чого ж правильно розпочинати перетворення?
Із світогляду.

Чому?
Бо світогляд відповідає на головне: що є людина і світ, які найважливіші цінності для людини.

 В справжньому знанні найважливіші цінності — це дух і душа, настрій до Святого Духа. Найрозвиненіші прийдуть до цього першими, згодом — інші, — і все життя починає без насильства прямувати до цих цінностей, змінюватися.

І це є єдино Божий шлях, бо — ненасильницький.

А всяка умовна влада — це такі люди, які хочуть обдурити Бога. Умовна влада, нічого не знаючи, не підготувавши атмосфери знань і віри, робить з людей юрмище переляканих звірів-конкурентів. Ісусу Христу потрібні люди-звірі?

А де психодуховна єдність? Без неї немає народу.

 Ви хочете вбити український народ? Тоді я не з вами.

Хто це зрозуміє, як не ви?
Вищим — вищий шлях, за ними піде народ, за Святим Духом. Нині в своєму духові я є об’єднуючою Церквою Христовою без розділень.

Ясно вам, що народ не живе, коли немає подвигу, духу, гласу Божого?

Боягузливому народу подвиг не до лиця. Цей народ вирощує геніїв, та не для себе, не хоче врятуватися і не горить єдиним Духом Божим.

 Не поставлю Україну вище Бога, моя робота духотворення є світовою.

Якщо нація не буде слухати і Бог скаже мені покинути Україну задля Його справи — я піду, куди скаже Бог.  З ласки Божої я своєчасно розпочав вогненну духовну революцію.
Аристократизм духу і шляхетність мислення не з'являються за одним разом, без праці, бо це є два крила птиці-свідомості світлої, яка летить, і крила ростуть в польоті. Це є народження з обмеженого егоїстичного «я» у космосвідомість.

Царство Боже береться подвигом-польотом.

19.1.1993 р.
       Це звернення до українського народу надруковане було в газеті
       «Літературний Львів» у 1993 році.

Cлава Богу!
Слава Тобі, Всесвятий Отче, що заповів нам Царство Твоє.*

Слава Тобі, Викупителю Сину, що відкрив нам путь до спасіння.

Слава Тобі, Душе Святий, Животворче Сон­це майбутнього віку.

Слава Тобі за все, о Тройце Божественна, Всеблага.
15.09.2018
* - з акафіста "Слава Богу за все".