Божi дiтки
"Щось я хочу сказати важливе, а думки плутаються і збирається в горлі комок. Вчора були батьківські збори в малої в класі. В повітрі літала напруга, з спецкласу до нас перевели трьох дітей, батьки в паніці, один з хлопчиків коли пише то бубнить те що пише, виходить з класу без дозволу на хвильку і намагається подружитися з їхніми дітьми якось дуже по-дитячому як на пьятий клас! Нечувано! І дуже страшно! Звучали багато образливих слів, люди не стримувалися і здебільшого ті чиї діти найнеслухняніші в класі. Я плакала і сказати щось просто не могла, а єдине що видушила з себе мама хлопчика це вибачення за те що її дитина заважає нашим. Оце такий наш шлях до толерантності і ми мусимо його пройти! Ніхто тут не хороший і ніхто не поганий, людям страшно і я їх розумію, але ці діти є серед нас і є в моїй сім'ї і я рада що він навчив всіх нас що всі люди різні тому я здатна прийняти тих хто не здатен прийняти мене і вірю в те що колись у них вийде."
Я знайома з її прекрасним синочком, хлопчиком-автентистом, а вона знає мого коханого янголика Сергійка (ДЦП, микроцефалія, ЕПІ-синдром, тетрапарез...), тому обоє плакали над ситуацією... плакали, бо не вб'єш кожного бездушного "шуліку", котрий не має ні співчуття, ні людяності, ні вихованності.
Люди, ніхто не знає, що його чекає вже за мить. Ви або ваші діти можуть опинитися на місці наших хлопчиків. Будьте милосердними! Вчіть милосердю своїх дітей та внуків. Якщо ви - люди...
Ох, янголяточка, куди ж вас діти?
Цей світ безжальний крУків та шулІк...
спокійні оченята-оксамити...
сердечка ваші - м'ята й базилік...
ШкодА, що круків базилік не зцілить,-
стерв'ятники давно не мають душ...
шулІка кожен в янголятко цілить
аби поранить крихітку чимдуж...
аби безлика темрява повсюди,
ні зірочки нідЕ, ні світлячка...
та Божі дітки - найсвітліші люди,
котрИх безпека - Господа Рука.
Свидетельство о публикации №118091205323