Знову Осінь-царівна прийшла золотою.
Вітер крони куйовдить деревам в саду.
А я знов повертаю в думках за тобою,
День і ніч виглядаю: тебе, любий, жду.
Де ти? Як там живеш? І чому забарився?
На осінніх вітрах зойк до тебе летить.
Чи в гаях заблукав ? Чи з дороги ти збився?
Чи кохаєш ти іншу – забув, як болить?!
Де ти?
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2018
Свидетельство о публикации №118091202321
Свидетельство о публикации №118091202321
Рецензии
Прочитала Ваш вірш і екс від Михайлова і... покотилися сльози, оце справжнє, життєве. Чудово написали.
Нина Трало 09.11.2018 21:51 • Заявить о нарушении
Нина Трало 09.11.2018 21:51 • Заявить о нарушении
Радію,що зворушують мої поетичні знахідки. Дякую Вам щиро. Тільки не треба сліз.Нехай рясниться радість.З теплом Віра.
Вера Бондаренко-Михайлова 09.11.2018 22:41 Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 09.11.2018 22:41 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.