До цього часу думала про тебе краще,
Вже все змінилось, мабуть це кінець,
Тепер нікого не впущу в своє життя, нізащо,
Бо брехати кожен, так, на жаль, мистець.
А виявляється і друзі брешуть також,
Боляче, змовчу, але йди геть.
Йди геть, не край вже серце, нащо?
Мій слух тебе розпізнає ледь-ледь.
І майже вже не чує, ти ніхто вже,
Твоє ім*я я навіть знищила в собі,
Мені це пережити Боже допоможе,
Дивися - я радію а не сиджу в журбі!
До цього часу думала про тебе краще
© Copyright: Людмила Дубищева, 2018
Свидетельство о публикации №118091105442
Свидетельство о публикации №118091105442
Рецензии