Капають сльози на те, що я бачу,
який би не був я, до жалю терплячий,
коли я дивлюся, як люди страждають
вони не живуть, вони всі виживають.
О, праведний Боже, на землю спустися,
що діється в нас , на землі-подивися,
там щастя немає, там правди немає
лише у повітрі ще вітер гуляє.
Коли б я зумів полетіти на небо,
що б глянути ше раз на землю, як треба,
та тільки на все це я права не маю,
тому на землі, як і інші страждаю.
Можливо не треба, вже рабство терпіти,
а треба в державі своїй щось робити,
чи може потрібно всім в небо летіти,
що б нам там сказали, що треба роьити.
О, праведний Боже
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118091103191
Свидетельство о публикации №118091103191
Рецензии