Вищневий сад та тепле літо
червоні ягоди в саду,
а я один у цьому свііті
додому випивший іду.
Не бачу стежки та дороги,
я загубився у степу,
та від роси вже мокрі ноги,
лише відлуння на версту.
Що б побороти сон та втому
іду по полю та співю,
вечірню згадую застольну,
нікому тут не заважаю.
Вже показалась рідна хата,
роса на землю опадає,
де ж я сьогодні буду спати
ніхто мене не запитає.
Укр. В1длуння
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118091102891
Свидетельство о публикации №118091102891
Рецензии