А за ними приходить снiг

Осінь приходить до хати із першою мишею із полів,
І ти її не чіпаєш, бо ти поїдеш, а їй ще тут зимувати,
Водити танки химерні, плести кубельце із вати,
Книги твої відвохлі сторожувати,
Хоча він попалити іще в листопаді їх всі волів. 

Як було тут узимку, ти запитаєш її навесні,
Сіру мишку-норушку, що махне тобі хвостиком на прощання,
Про відлуння чиїхось кроків, про примари чийогось розкришеного кохання,
Про світлини пожовклі…
Та на грома тобі ті зимові проблеми, Аню,
Їдь собі в місто, тікай на кухні його – розморені та масні.

Вітер тут, і горіхи порожні, і кокони давно відлетілих усіх,
І буйочки мошви, що утопилися з горя у старому вині чи оцті новому,
Павутиння ховає на обличчях мальованих образів утому,
Мама-миша кличе своїх дітей нечемних на півроку додому,
І вони – з клумаками на плечах – приходять. А за ними приходить сніг.


Рецензии
Осень приходит на дачу с первой полевой мышью,
И ты её не трогаешь, потому что уедешь, а ей тут ещё зимовать,
Вести призрачные сражения, плести гнёздышко из ваты.
Книги твои отсыревшие сторожить,
Хотя он собирался сжечь их после листопада.

Как было здесь зимой, ты спросишь у неё по весне,
Серую мышку-норушку, что махнет тебе хвостиком на прощанье,
Про эхо чьих-то шагов, про призраки чьей-то растерянной любви,
Про пожелтевшие фотографии…
Да зачем тебе эти зимние проблемы, Аня,
Поезжай себе в город, убегай на его кухни – распаренные и жирные…

Здесь ветер, и пустые орехи, и коконы всех давно отлетевших,
И комочки мошки, что утопилась с горя в старом вине или новом уксусе,
Паутина прячет на ликах выписанных образов усталость,
Мама-мышь зовёт своих непослушных детей на полгода домой,
И они – с котомочками за плечами – приходят. А за ними приходит снег.

Милая, милая Аня, дай Бог вам всем тепла и света, и мира, и мышиной возни в подполе, и новых замечательных книг!!!

Анна Дудка   11.09.2018 07:48     Заявить о нарушении