Стоїть біля входу в метро літня жінка,
похилого віку, немов з того світу,
на плечі накинута вицвіла хустка,
щось тихо шепоче з нового завіту.
Вона соромливо протягує руку,
протягує руку та вдячно киває,
за зім"яту гривну, чи білу копійку
і кожному щастя, здоров"я бажає.
Хтось гривну подав, а хтось кинув копійку,
хтось мимо пройшов, не побачив ту жінку,
а хтось перекинув життєву сторінку,
не думав про старість таку, як у жінки.
Колись вона мала повагу та шану,
і мала приємну роботу у школі,
та згодом лишилась вона свого сану,
забула про радість жіночої долі.
Життя пролетіло, шіщо вже не миле,
одна залишилась на білому світі,
у царство небесне вона б полетіла,
не може в умовах таких більше жити.
Укр. Забули
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118090805088
Свидетельство о публикации №118090805088
Рецензии