Последним листом листопада

    Останнім  листком  листопада.

Нас  літо  потішило  дозами,
Пахучими  травами  й  грозами,
Та  час  жари  полудневої  згас.
Уже  плуга  сліди  на  покосі,
Із  мандрів  повернулася  осінь,
Її  вересень  запросив  на  свій  вальс.

Із  купи  на  купу  зусиллями  марними,
В  перегонку  граючись  з  хмарами,
Вітер  листя  складає  у  сотню.
Виноград  виблискує  гронами,
Лягає  рілля  рядами  чорними,
Як  холодна  ніч  на  душу  самотню.

Розмовляю  в  молитві  із  Богом,
Бо  він  завжди  покаже  дорогу,
І  розвіє  мій  смуток  з  журбою.
Заіскриться  у  серці  надії  лампадка,
Як  античних  віків  загадка,
Десь  там  за  космічною  мглою.

Із  магмою  пристрасті  живуть хризонтеми,
Не  віддавши  нікому  свої  одежини,
Хоч  туманів  висить  пелена  металева.
Моя  киця  під  боком  мурмоче,
Сльоза  щастя  скотитися  хоче,
А  за  вікном  уже  осінь  жовтнева.

Куди б  доля  нас  не  водила,
Лиш  тобі  одному  я  судима,
Я  вже  серце  твоє  украла...
В  твою  душу  нишком  проникну,
До  душі  твоєї  прилипну,
Останнім  листком  листопада.

Автор: Н.П.Рубан.