Пролетіла в небі зірка
мов розпечена жаринка,
до землі не долетіла
десь у просторі згоріла.
Раз за разом пролітали,
а ми їх все рахували,
їх у серпні так багато
заморились рахувати.
Ми стояли при дорозі.
де упав листок берези,
він упав мені на руку
непомітно та без звуку.
Лист берези нагадав,
кінець зустрічі настав,
чи побачимося знову,
чи знайдемо спільну мову?
Чи забудемо ці дні?,
вже цієї осені,
чи кохання мов жаринка?
теж згорить мов в небі зірка.
Укр. Пролет1ла з1рка
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118090406046
Свидетельство о публикации №118090406046
Рецензии