Осень краснощекая укр

Осінь рум'янощока. 
Повна й руда молодиця. 
Очі із поволоком.
Все  у ній,  як годиться. 

Пазуха із гарбузами. 
Кошик із виноградом. 
Сіна  копиці лугами. 
Зроблено все до ладу.

Осінь  хозяйським оком
глянула по городах.
Ранками ненароком
пустить холодний подих.

Синій туман напустить
в лузі,  як замарення. 
Скоро збирать капусту.
А урожай середній...

Тихо зітхає осінь
дощиком пересічним.
Хмари  у небі носить
насмішкуватий вітер.

Студить  поля і доли, 
в комині страхом свище. 
Листя  червоно-жовте
стягує на кострище.

Вже зладнувала газдиня 
повні льохи і комори. 
Бігають ситі свині. 
Голод побрів у гори.

Втомлена, та весела, 
пензлик взяла у руки-
розмалювала села,
ріки, поля і луки

в червоно-жовті шати,
у золотисте сяйво.
Хоче душа співати.
Осінь, ти незвичайна!

Ніжно всміхнулась осінь.
Сонячно й тепло стало.
Срібне тонке павутиння 
в сивому небі літало...

30 серпня 2018 р