Божа матiр

Якось  брат, став  мЕне  докоряти,
( Знаючи  про  те, що  я  баптист),
Мол  я  не  шаную  Божу  матір,
не  ікони, не  тримаю  піст.

Дав  йомУ  я  відповідь  докладну,
Про  ікони, піст, а  на  важке,
Запитання  про  Христову  матір,
Відповів  я  братові  таке :

Ти  про  мене  думаєш  так  марно,
І  душею  я  не  покривлю,
Відповівши, що  я  Божу  матір,
Дуже  поважаю  і  люблю.

А  різдво  її  я  не  святкую,
Чи  успіння, введення  у  храм,
Це  томУ, що  Біблію  шаную,
А  вона  про  це, не  каже  нам.

В  молитвАх  до  неї  не  звертаюсь,
Не  прошУ  пробачити  провин,
Це  томУ, що  перед  Богом, знаю,
Посередник  є  у  нас  Один.*

Але  перед  нею  на  коліна
стану, і  завжди  хвалу  віддам,
За  народження  такого  Сина,
Що  спасіння  всім  дарує  нам.

Бо, як  в  світ  через  непослух  Єви,
Смерть  і  гріх, для  нас  людей  ввійшли,
Так  ми  через  послух  приснодіви,**
У  Христі  спасіння  набулИ.

Я  тут  приснодіва, Божа  матір,
Зву  Марію  так, як  кличеш  ти,
Але  ж  у  Ісуса  були  браття,
Ну  а  Богом  був  Христос  завждИ.

ТОму  так  її  не  називаю,
Хоч  вона для  мЕне  є  свята,
І  належним  чином   прославляю,
Я  Марію, на   Різдво  Христа.

І  її  вважаю  за  блаженну,
Як  пророкувала  те  сама,
Серед  всіх  жінок  благословенну,
Першу  у  віках,  між  усіма.

Але  не  творити  треба  культа,
Нам  з  Марії, папи, чи  святих,
Щоб  у  поклонінні  ми  Ісуса,
Зовсім  не  згубили серед  них.


*Тільки  Христос
**Приснодіва – вічна  діва.