Я стою хвилююсь, біля полустанку
і в руках тримаю квіти польові,
я тебе чекаю з самого світанку,
бачу твою постать, посмішку твою.
Я тебе до себе ніжно пригортаю,
відчуваю запах квітів польових,
відчуваю подих, серце відчуваю,
та шаленний стукіт у грудях своїх.
Чарівна царівна, я тебе кохаю!
Чарівна царівна, я тебе люблю!
я для твого щастя віддам все, що маю,
і все , що ти скжеш, для тебе зроблю.
Ти така вродлива, ти така чарівна,
від тебе не можу очі відвести,
ти ніби для мене, не земна царівна
і на перший поклик готовий прийти.
Потяг залишив нас, вдалині розтанув,
затихли навколо ранкові вітри,
на узбіччі знову, квіти оживали
і сяяло сонце літньої пори.
Укр. Не земна цар1вна
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118090403552
Свидетельство о публикации №118090403552
Рецензии