На вулиці хуртовина,
гори снігу намело,
навіть місяця не видно,
та не видно де село.
Від розїзду до села
не близька дорога,
її снігом замело,
а в душі тривога.
Не дивлячись на мороз
та на хуртовини,
цим шляхом ходив не раз
де живе родина.
В гості часто приїздив
і в літку і взимку,
по дорозі тій ходив
та без відпочинку.
А мороз весь час міцніє,
хочеться перепочити,
ніби хтось тебе гукає
у затишку посидіти.
Вітер сипле сніг у очі,
на груди, за шию,
чому ж він такий колючий?,
він не розуміє.
Наштовхнувся на дерево,
навіть до землі присів,
ніби й світло десь блимнуло,
роздивитись не зумів.
Заховався під деревом
від вітру та снігу,
ввісні бачив хату з муром
та сільську дорогу.
Геть засипаного снігом
вранці в саду біля хати,
знайшла сина під деревом
його рідна. бідна мати.
Дорога до хати
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2018
Свидетельство о публикации №118090403423
Свидетельство о публикации №118090403423
Рецензии
Когда-то зимой ходила с группой на лыжах в Карпатах и начался снегопад. Замёрзли как цуцыки, захотелось остановиться и прислониться плечом к дереву, а руководитель нам говорит нельзя, заснёте. Ну, нельзя, интересно же. Прислонились секунд на 30 и действительно налетел сразу какой-то сон и так бы стоял и стоял. И только окрик: поехали оторвал от дерева. Всего доброго.
Тома Тихая 04.09.2018 15:16 • Заявить о нарушении
Тома Тихая 04.09.2018 15:16 • Заявить о нарушении