Подзвiн

Наталка Змиивна
Я йшла.
І подзвін над стежкою розливався.
І раптом мені забажалось
Також перетворитись на дзвін.
Хода потрапила в ритм.
Мій сарафан коливався.
І я лунала так само,
Як в небі сміявся він.

Лунати, дзвеніти, співати,
Стати прозорим звуком,
Стати просторим сяйвом,
Вийти за межі меж...
Линуть над лісом, плисти
Над річкою і повз луки...
Бути буденним дивом.
І собою, авжеж.

1.09.18


© Copyright: Наталка Змиивна, 2018
Свидетельство о публикации №118090306789
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Наталка Змиивна
Рецензии
Написать рецензию
Цікавий твір! Несподівано.

Артур Грей Эсквайр   03.09.2018 22:07   •   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Дякую за відгук! Рада, що завітали!

З повагою, NZ

Наталка Змиивна   03.09.2018 22:36   Заявить о нарушении
+ добавить замечания
Написать рецензию     Написать личное сообщение     Другие произведения автора Наталка Змиивна