Оксана Боровець

«…у нього в лівій руці мало ніжності»
із розмови про музикантів

Якби ти знав усі мої дороги,
І перейшов усі мої стежки.
То став би між іконою і Богом
На відстані руки.

Де лівою – виловлювати слово,
Де правою – розкочувати звук.
Можливо, найдавніша в світі мова –
Розмова рук.

Так лівою звучатиме довіра,
А ніжністю правиця обпече.
Можливо, найзручніша в світі ліра –
Моє плече.

Огорне гул бджолиного тремтіння –
Означить струнний рій початок гри.
Торкнись руки моєї. Вийди з тіні.
Заговори.

(с) Оксана Боровець

If you knew all my roads,
and walked through all my paths,
You'd stay between my God and me
on a distance of an arm.
The trust would sound like the left hand,
and tenderness would be the right,
and maybe the most comfortable lyra
would be my shoulder. Right?
The sound of bees that fly around,
would start the nature play.
Come out of the dark and touch me.
Throw the silence away.

(с) Оксана Боровець перекладено Мариною Чияновою