Х Х Х
МумЫ - на дне, остались только шавки.
Приди, о рыцарь, шавок всех почавкай!
Та треба обережненько з чужИнцем,
Бо все з"їдять, заллють гімном по вінця,
Написють, що примара ми, гидота,
Щоб видана була нам менша квота,
Чим бабуїнам у вол"єрі панськім,
Або їшачить віддадуть, ду-ду, до Гданська.
А ми ж нічого, звикли до сідельця,
Аби ж не роззявляли троллі пельку,
Та не казали, що нема в нас хати,
То й мусимо, вклоняючись, здихати.
А биті пера, гордість пелехату,
До... До... До... Речі мусимо запхати,
Бо там вони давно - собі по собі -
Не ймуть вже віри, що існує обрій !
Приди, Роланд!
© Copyright: Любовь Иващенко-Сизых, 2018
Свидетельство о публикации №118090301560
Свидетельство о публикации №118090301560
Рецензии