Як же важко
Щоб летіти до тебе, єдиний-жаданий.
Розривати доріг павутиння, що нас
Розділяють чомусь на відрізок незнаний.
Б’ється серденько в грудях, немов те пташа,
Що із клітки на волю його не пускають.
Розпластати би крила і дать відкоша
Тим розлукам, що душі нам двом розтинають.
І сплестись воєдино, мов ціле-одно,
Залоскочене щастям і нашим коханням,
І любити цей світ, засівати зерно,
Щоби плідно зросло й не заспрагло в чеканні.
Свидетельство о публикации №118090206466
Як же важко долати і простір і час
Щоб летіти до тебе, єдиний-жаданий.(!"!!..))
Розривати доріг павутиння, що нас
Розділяють чомусь на відрізок незнаний.(!!!)
Б’ється серденько в грудях, немов те пташа,
Що із клітки на волю його не пускають.
Розпластати би крила і дать відкоша(!!!..:))
Тим розлукам, що душі нам двом розтинають.(!!!..((
І сплестись воєдино, мов ціле-одно,(!!!)
Залоскочене щастям і нашим коханням,
І любити цей світ, засівати зерно,
Щоби плідно зросло й не заспрагло в чеканні.(!!!!..))
Настоящая Лирика, какая не должна оставить равнодушной ЛГ!
Спасибо за неё, Верочка!
))
Удачи любовной в творчестве!))
Света
Светлана Груздева 02.09.2018 21:51 Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 02.09.2018 22:02 Заявить о нарушении