Не лякайся, коханий.
Я утоми не знаю:
Відчуваю я дотик
Твоєї руки
Ніжний, ніби цілунок,
Такий незрівняний,
Мов у спадок дарований
Нам на віки.
Рідний мій, твоя ніжність
Така невблаганна.
Ти голубиш мене,
Ніби мати маля.
Чом зустріла тебе
На стежині останній
Там, де в юність обом нам
Нема вороття?!
Не лякайся коханий
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2018
Свидетельство о публикации №118090205381
Свидетельство о публикации №118090205381
Рецензии
Не лякайся, коханий.(зпт; точку бы в конце)
Я утоми не знаю:
Відчуваю я дотик
Твоєї руки (!!!..))
Ніжний, ніби цілунок,
Такий незрівняний,(с одним "н" бы, думаю...)
Мов у спадок дарований
Нам на віки.(!!!!!..))
Рідний мій, твоя ніжність
Така невблаганна.(!!!..))
Ти голубиш мене,(зпт!)
Ніби мати маля.
Чом зустріла тебе
На стежині останній(!!!!..((
Там, де в юність обом нам(!!!...((
Нема вороття?!(!!!!! - как драматично звучит...особенно на мове, Верусенька!..((
Благодарю за т а к у ю Лирику!
Хай щастить!
:)
я
Светлана Груздева 02.09.2018 23:12 • Заявить о нарушении
Я утоми не знаю:
Відчуваю я дотик
Твоєї руки (!!!..))
Ніжний, ніби цілунок,
Такий незрівняний,(с одним "н" бы, думаю...)
Мов у спадок дарований
Нам на віки.(!!!!!..))
Рідний мій, твоя ніжність
Така невблаганна.(!!!..))
Ти голубиш мене,(зпт!)
Ніби мати маля.
Чом зустріла тебе
На стежині останній(!!!!..((
Там, де в юність обом нам(!!!...((
Нема вороття?!(!!!!! - как драматично звучит...особенно на мове, Верусенька!..((
Благодарю за т а к у ю Лирику!
Хай щастить!
:)
я
Светлана Груздева 02.09.2018 23:12 • Заявить о нарушении
Спасибо тебе, Светулечка, за то, что прочувствовала.Сама ведь всегда сердцем пишешь.Обнимаю нежно с признательностью.
Вера Бондаренко-Михайлова 02.09.2018 23:32 Заявить о нарушении
Вера Бондаренко-Михайлова 02.09.2018 23:32 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.
