Напиши мені вірш...
Про вербу...і сузір’я під небом.
Про величне кохання та спеку під сонцем зими.
І, звичайно, про те, що залишиться тут після тебе,
і за чим сумуватимеш згодом із вікон пітьми.
Напиши мені вірш...
Я не стану чекати на риму
у розкутих ідеях, що склалися в білих рядках
про зустрінену душу -єдину, живу і любиму,
за якою готовий був бігати ніч на руках.
Напиши мені вірш...
На прозорому аркуші ночі.
Або синьому морі, що тихо шепоче мені
про не втрачену віру у те, що наморений Отче
не залишить мене як забутий давно сувенір.
Напиши мені вірш...
Безтурботно... за мить... понад вітром...
Відступися від краю останньої прірви життя,
і віддай через слово думок абсолютних палітру,
щоб ніколи не втратити шанс на своє вороття.
Лист собi
© Copyright: Александр Ноцкий, 2018
Свидетельство о публикации №118083100944
Свидетельство о публикации №118083100944
Рецензии