пАни Осинь
чудОві жОвті крИла!
Та, ні, захОдьте, прОшу,
я, спрАвді, вам зрадІла.
налИти в кЕлих вам водИ?
а мОже дЕщо поміцнІше?
послУхайте, - чудОва тИша.
Ви стАли лАгідна, мудрІша,
Не ллєте сльОзи від жалЮ…
Ці сльОзи рАдостІ яснІші…
… а пУрпур, зОлото, блакИть…
… нехАй вам сЕрце не болИть,
А рУки тЯгнуться до нЕба,
То смЕртним і безсмЕртним трЕба.
натхнЕння ще? гарАзд, наллЮ.
У кЕлих? мОже прОсто в сЕрце?…
Та то пустЕ… я вас люблЮ,
А ви казАли «все минЕться»…
отОж, заглЯдуйте частІше…
… і тИша, тИша навкругИ…
якА пьянкА осІння тИша!
Свидетельство о публикации №118083109180
До мене прийшла панi осiнь,
В свiй перший день нечутним кроком,
Запанувала не як гостя,
Зцiпив червоно-жовтим боком.
Келих вина i соту меду,
Запропоную як господар,
I в вiденському вальсi з нею,
Не дочiкаюся я сходу.
I старий лiта шанувальник,
Переметнувшiся за мить,
Я стану злата цiлувальник,
I осенi натхненням жить.
Павел Козярский 01.09.2018 13:23 Заявить о нарушении