М.
1.
Їй залишились квіти. Лиш квіти. І більше нічого.
Ні дітей, ні людини коханої в неї нема.
І тепер тільки квіти ростити вона має змогу.
Як не квіти, то зовсім на світі б зосталась сама.
Приспів:
Їй вдалось вколо хати всю землю уже уквітчати.
Квіти – різні, яскраві – маленькі квіткові гаї.
І для кожної квітки вона – справжня рідная мати.
І цілують квітки материнськії руки її...
2.
А малесенькі квіти, вони – мов малесенькі діти.
Відгукнутись готові на ласку і людські слова.
І коли у людини немає нікого, лиш квіти,
то по квітах людину лишається нам пізнавать.
Приспів:
Їй вдалось вколо хати всю землю уже уквітчати.
Квіти – різні, яскраві – маленькі квіткові гаї.
І для кожної квітки вона – справді рідная мати.
І цілують квітки материнськії руки її...
Jй залишились квiти. Лиш квiти. I бiльше нiчого
© Copyright: Миклош Форма, 2018
Свидетельство о публикации №118083100822
Свидетельство о публикации №118083100822
Рецензии