Листя пожовкло,
Ранки змарнiли,
Небо сивіє,
Картина сумна...
Тьмяно навколо,
Нiч забарила,
Та вже червоніє
Горобина.
Щось вiдбулося,
Душа відчуває,
Швидко пожухла
Краса неземна...
Серденько б'ється
Та завмирає,
Та вже червоніє
Горобина.
Десь поза хмари
Вiдзаук чарiвний,
Наче молитва
В небi луна...
То шле вiтання
Осiнь-Царiвна,
Та вже червоніє
Горобина.
Вже червон горобина
© Copyright: Ирина Галавина, 2018
Свидетельство о публикации №118083106396
Свидетельство о публикации №118083106396
Рецензии