Доля
Ходить по світу зламана доля,
Ходить по світу зовсім одна.
Вітер шепоче щось житу у полі,
В небі вечірнім світить зоря.
Доля сумує, щастя шукає
Хоче почути щирі слова,
Та без надії кохання чекає,
Дивиться в даль, а віри нема.
Блукає за вікнами, плаче вже осінь,
І клени пожовклі також сумні.
Хто долю зігріє, на вогник запросить,
Про вірну любов заспіває пісні?
Свидетельство о публикации №118083103634