Ми прощалися знов на безлюднім пероні…
Тамувала в очах я розцвілу сльозу,
А в душі спопеляла печалі прозорі,
Що спіліли, готуючи літню грозу.
Я завчасно відкрила тобі своє серце.
В ньому затишно й тепло… – Мій любий – живи!
Передгроззя щемить, мов засмучене скерцо,
В глибині потаємно шепоче: – Лови
Всі слова, ніжний погляд , обіймів струмочки…
Повний місяць простелить між нами місток
І я чую, як знов в твоїм серці, в куточку,
Так бринить, мов джерельце, вже мій голосок.
Ми прощалися знов на безлюднiм перонi...
© Copyright: Вера Бондаренко-Михайлова, 2018
Свидетельство о публикации №118083009428
Свидетельство о публикации №118083009428
Рецензии
,
...А в душі спопеляла печалі прозорі,(!!!!!...)
Що спіліли, готуючи літню грозу.(!"!!!..))
Я завчасно відкрила тобі своє серце.(!!!!...- що ж поробиш: так буває...((
В ньому затишно й тепло… – Мій любий – живи!("!!!!!)
Передгроззя щемить, мов засмучене скерцо,(!!!...((
В глибині потаємно шепоче: - Лови
Всі слова, ніжний погляд ,обіймів струмочки…("!!!!..))
Повний місяць простелить між нами місток,(зпт)
І я чую, як знов в твоїм серці, в куточку,(!!:)
Так бринить, мов джерельце, вже мій голосок.(зпт!)
Хорошая Лирика, Верочка: её и напеть можно))
Обнимаю благодарно...
я
Светлана Груздева 02.09.2018 01:38 • Заявить о нарушении
...А в душі спопеляла печалі прозорі,(!!!!!...)
Що спіліли, готуючи літню грозу.(!"!!!..))
Я завчасно відкрила тобі своє серце.(!!!!...- що ж поробиш: так буває...((
В ньому затишно й тепло… – Мій любий – живи!("!!!!!)
Передгроззя щемить, мов засмучене скерцо,(!!!...((
В глибині потаємно шепоче: - Лови
Всі слова, ніжний погляд ,обіймів струмочки…("!!!!..))
Повний місяць простелить між нами місток,(зпт)
І я чую, як знов в твоїм серці, в куточку,(!!:)
Так бринить, мов джерельце, вже мій голосок.(зпт!)
Хорошая Лирика, Верочка: её и напеть можно))
Обнимаю благодарно...
я
Светлана Груздева 02.09.2018 01:38 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.