Липнева ніч ще має запах м’яти
І ранами торкається зап’ясть;
А дощ сміливо наступа на п’яти,
Як смуток і як щастя усіх щасть.
Злітає мить – літак нічного рейсу,
Любов стискає відчай в кулаці.
Й, здається, що життя черпає сенсу,
Як вкотре його ніс в моїй щоці.
Озон чи дим? Чорниця чи малина?
Усе разом . Відчуй і полети.
Липнева ніч - нестерпна й швидкоплинна
Так ненавмисно спалює мости.
Так обережно грається з грозою
І блискавками ріже небокрай -
Тож діставай свою найкращу зброю
І в битві із стихією вмирай.
Німіють пальці,надихають звуки,
Дзвенить повітря сміхом і вином.
В липневу ніч всі радості і муки,
Усі вершини і найглибше дно.
Коли ж в мені печаль «куди б подіти»,
Коли набридли сльози й d;j; vu
Я знов виходжу в ніч. У своє літо.
І мабуть це і значить що живу…
july night
© Copyright: Федоренко Анастасия, 2018
Свидетельство о публикации №118083005536
Свидетельство о публикации №118083005536
Рецензии