Батьку, як тобі зараз, краще, мій рідний?
Янголи біля тебе чи пекла вир?
Там твоє тіло пестять гарненькі відьми,
Чи ти у шахи граєш з Великим Ним?
Щиро всміхнешся…дід, а в очах - дитина.
Бачиш, як ми живемо…скажений світ…
Крається моє серце, бо дуже винна,
Що тебе не спинила…не той був пліт…
Де воно краще? Де буде та зупинка?
Доля – примхлива леді…чи знайде цвях?
Дивлячись в сина очі, як наодинці,
Я тебе пам’ятаю, мій сивий птах.
Батьку, ти не журись, що буваю рідко –
Цвинтар та церква – світ, де ти був чужим…
Серпень пече нещадно, та ми вже звикли,
Ллється горілка в чарки, щоб ти в нас жив…
Щоб ти в нас жив...
© Copyright: Екатерина Тодосиенко, 2018
Свидетельство о публикации №118083000494
Свидетельство о публикации №118083000494
Рецензии