А ніч вертає нам у теплих снах,
Усе найкраще, що в житті спіткали,
Усе, що дарували у верхах,
Усе, що добре було нам і що кохали.
Лише у снах ми можем зазирнуть,
У таємницю, що в роках ховають,
Також прощення попрохать в когось. мабуть
Почують, зрозуміють, все пробачуть, не злякають.
А ніч вертає нам у теплих снах,
Дитячі роки, молодість обличчя,
Ми забуваєм в снах о цих шляхах,
О тих словах, що б*ються так каліча.
У снах вторе життя бо це,
Дано блакитю для людини,
Там також є і зле, святе.
Там також є часи, хвилини.
А н ч верта нам у теплих снах
© Copyright: Людмила Дубищева, 2018
Свидетельство о публикации №118083004543
Свидетельство о публикации №118083004543
Рецензии